Важливі історичні події на Бережанщині в 1947 році

23 січня 1947 року Жуківський ліс на Бережанщині став місцем загибелі чотирьох незламних постатей. У нерівному протистоянні з московськими окупантами загинули Микола Арсенич — відомий під псевдонімами Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола — творець військової контррозвідки ОУН і єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець та зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича Марія Римик.

Інформація про Марію Римик тривалий час залишалася мінімальною через надзвичайно високий рівень конспірації. Вона входила до найбільш довіреного кола Проводу, мала прямий зв’язок із Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком.

У мемуарному виданні «Чортківська округа…», підготовленому ветеранами українського підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно згадано серед колишніх учнів Чортківської гімназії як одну з тих, хто загинув як воїн УПА в нерівних боях проти московського окупанта.

Микола Арсенич був знаним як один із найкращих фахівців із конспіративної роботи в ОУН. Під його керівництвом розпочалося створення та розвиток ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН, а також системне вдосконалення методів розвідувальної й контррозвідувальної діяльності.

Завдяки діяльності Арсенича СБ ОУН стала визначальним чинником виживання українського визвольного руху й залишалася боєздатною навіть за умов масштабних операцій ворога. Мережа СБ мала струнку організацію, діяла майже автономно та забезпечувала захист конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році Українська головна визвольна рада відзначила Миколу Арсенича Золотим Хрестом Заслуги УПА.